ukrexpat.com
Портал Українських Експатів

Чому японські економні мілленіали - це поганий знак для економіки

Дата публікації: 27.12.2017Теги: #ціни #споживання #зарплати #мілленіали #економіка

Японські мілленіали виросли в економіці, зростання якої вже майже повністю зупинилось.

Звиклі до стагнуючих заробітних плат, робочих місць без бенефітів та обтяженої боргом держави, вони стали дорослими під час світової фінансової кризи, цунамі та ядерної катастрофи 2011 року - подій, які відрізнили їх від інших поколінь, особливо це позначилось на їхніх паттернах витрат, повідомляє видання Fortune.com.

Це створює серйозні виклики для японських політиків та економістів, переважно зводячи нанівець їхні зусилля по стимуляції споживання та спроби відновити зростання третьої за величиною економіки світу після десятиліть економічної стагнації та дефляції.

Мілленіали складуть значну частину споживчого суспільства Японії протягом наступних десятиліть, і їх перший інстинкт - це заощаджувати, а не витрачати. А якщо вони витрачають, то завжди шукають знижки. Вони не потребують автомобілів і уникають брендового одягу, колись такого бажаного їхніми батьками під час бурхливих 1980-х років.

"Я хочу вести мінімалістське життя. Я не маю бажання купувати речі", - заявив 19-річний Кауруко Шімада. "Навіть якщо б гроші мені впали з неба, я б не витрачав їх".

Мілленіали у Сполучених Штатах та інших розвинутих країнах також показують небажання купувати речі та володіти ними, молоді американці зараз спільно використовують майже все - від автомобілів та кушеток до бумбоксів та суконь. Але для Японії це особливо серйозна економічна проблема: її населення скорочується, і кожне домогосподарство витрачає все менше.

Ці молоді люди "прожили майже все своє життя у втрачених десятиліттях", - сказав Юсуке Шімода, економіст Японського дослідницького інституту, говорячи про епоху, яка розпочалась приблизно у 1990 р., коли зростання економіки майже припинилось.

"В Японії цей психологічний ефект більший, ніж в інших країнах", - сказав він.

З того часу, як прем'єр-міністр Шінзо Абе прийшов до влади чотири роки тому, в Японії була запроваджена одна з найбільш агресивних програм економічного стимулювання в світі.

Уряд Абе витратив понад 20 трильйонів єн (176 мільярдів доларів) на стимулюючі заходи, а Банк Японії надав 280 трлн єн (2,5 трильйона доларів) на економічні потреби. Уряд неодноразово закликав компанії підвищувати заробітну плату (переважно безуспішно), а Банк Японії знизив короткострокові процентні ставки до рівня менше нуля.

Незважаючи на такі безпрецедентні заходи, приватне споживання - приблизно 60% від валового внутрішнього продукту Японії - залишається вперто низьким.

Молоді люди неохоче витрачають гроші через застійну заробітну плату та відсутність стабільної роботи. За даними державного опитування, майже 30% контрактних працівників у віці 25-34 років заявили, що вони обрали тимчасову роботу тому що вони не змогли знайти собі постійної роботи.

Абе проводить кампанію, спрямовану на зменшення різниці заробітної плати між штатними працівниками та контрактниками, які складають майже 40% робочої сили (схема, яка допомагає компаніям скоротити власні витрати), сподіваючись, що це допоможе збільшити споживчі витрати.

Навіть для молодих людей, які мають стабільну роботу, підвищення заробітної плати може бути недостатнім для стимулювання споживання.

"Якщо б нам платили більше, ми, швидше за все, заощаджували б ці гроші на майбутнє, а не витрачали їх", - сказав 26-річний консультант Мікі Сарумару.

Японці будь-якого віку стали витрачати менше, найбільше падіння спостерігається серед молоді.

Домогосподарства з мешканцями у віці 25 років і старше витрачали в середньому 150,547 єн (приблизно 1330 доларів) на місяць у 2014 році, це приблизно на 30% менше, ніж п'ять років раніше. Витрати на сім'ю зменшувались з березня поточного року, знизившись на 0,4% у жовтні, за даними окремих урядових джерел.

Витрати також зменшуються на іншому кінці демографічної кривої, старі люди витрачають менше, щоб заощадити більше, на тлі побоювань, що їхніх пенсій може не вистачити у майбутньому.

"Після того, як я пішов на пенсію, я став дуже чутливим до цін", - заявив Масао Кавахара, 64-річний колишній рекламний агент, який продав свою Тойоту в цьому році і перейшов на каршерінг, щоб скоротити витрати.

На паркінг, страхування та пальне я раніше витрачав до 50,000 єн на місяць, але зараз скоротив сімейні витрати на автомобіль до 10,000 єн завдяки каршерінгу.

Для багатьох молодих японців економність стала чеснотою.

"Носіння виключно дорогого фірмового одягу, такого як Prada, це вже не круто", - каже 26-річна консультант Сарумару-сан. Вміння змішувати елементи дешевого одягу з дещо дорожчим потребує більшого відчуття смаку, і це набагато цікавіше, сказала вона.

Згідно з опитуванням Dentsu Innovation Institute, маркетингової та дослідницької компанії, більше 60% учнів середніх шкіл, студентів університетів та 20+ літніх молодих людей сказали, що вони б швидше хотіли, щоб їх вважали скромними, а не багатими та "елітарними".

Японські мілленіали використовують слово "cospa" - скорочення від "cost performance", тобто коефіцієнт корисності витрат - коли оцінюють щось від косметики до готелів.

"Cospa" - це довговічність і ціна, - каже Цукаса Міцуно, 23-річний студент, який нещодавно купив собі перший новий предмет одягу за рік - светр - у Uniqlo, мережі недорогого повсякденного одягу.

"Навіть якщо я повинен заплатити кілька тисяч єн, щоб купити щось у Uniqlo, я можу носити ці речі протягом кількох років, тому що вони мають високий показник "cospa", - сказав він.

Намагання витрачати якомога менше стало нормою для багатьох людей, вважає Томокі Іноуе, аналітик NLI Research Institute, який досліджує поведінку споживачів.

"Мінімізація витрат, але, незважаючи на це - ведення повноцінного життя - такий тип мислення вже проник в японське суспільство", - заявив Іноуе-сан.

Чому японські економні мілленіали - це поганий знак для економіки

Дата публікації: 27.12.2017

Японські мілленіали виросли в економіці, зростання якої вже майже повністю зупинилось.

Звиклі до стагнуючих заробітних плат, робочих місць без бенефітів та обтяженої боргом держави, вони стали дорослими під час світової фінансової кризи, цунамі та ядерної катастрофи 2011 року - подій, які відрізнили їх від інших поколінь, особливо це позначилось на їхніх паттернах витрат, повідомляє видання Fortune.com.

Це створює серйозні виклики для японських політиків та економістів, переважно зводячи нанівець їхні зусилля по стимуляції споживання та спроби відновити зростання третьої за величиною економіки світу після десятиліть економічної стагнації та дефляції.

Мілленіали складуть значну частину споживчого суспільства Японії протягом наступних десятиліть, і їх перший інстинкт - це заощаджувати, а не витрачати. А якщо вони витрачають, то завжди шукають знижки. Вони не потребують автомобілів і уникають брендового одягу, колись такого бажаного їхніми батьками під час бурхливих 1980-х років.

"Я хочу вести мінімалістське життя. Я не маю бажання купувати речі", - заявив 19-річний Кауруко Шімада. "Навіть якщо б гроші мені впали з неба, я б не витрачав їх".

Мілленіали у Сполучених Штатах та інших розвинутих країнах також показують небажання купувати речі та володіти ними, молоді американці зараз спільно використовують майже все - від автомобілів та кушеток до бумбоксів та суконь. Але для Японії це особливо серйозна економічна проблема: її населення скорочується, і кожне домогосподарство витрачає все менше.

Ці молоді люди "прожили майже все своє життя у втрачених десятиліттях", - сказав Юсуке Шімода, економіст Японського дослідницького інституту, говорячи про епоху, яка розпочалась приблизно у 1990 р., коли зростання економіки майже припинилось.

"В Японії цей психологічний ефект більший, ніж в інших країнах", - сказав він.

З того часу, як прем'єр-міністр Шінзо Абе прийшов до влади чотири роки тому, в Японії була запроваджена одна з найбільш агресивних програм економічного стимулювання в світі.

Уряд Абе витратив понад 20 трильйонів єн (176 мільярдів доларів) на стимулюючі заходи, а Банк Японії надав 280 трлн єн (2,5 трильйона доларів) на економічні потреби. Уряд неодноразово закликав компанії підвищувати заробітну плату (переважно безуспішно), а Банк Японії знизив короткострокові процентні ставки до рівня менше нуля.

Незважаючи на такі безпрецедентні заходи, приватне споживання - приблизно 60% від валового внутрішнього продукту Японії - залишається вперто низьким.

Молоді люди неохоче витрачають гроші через застійну заробітну плату та відсутність стабільної роботи. За даними державного опитування, майже 30% контрактних працівників у віці 25-34 років заявили, що вони обрали тимчасову роботу тому що вони не змогли знайти собі постійної роботи.

Абе проводить кампанію, спрямовану на зменшення різниці заробітної плати між штатними працівниками та контрактниками, які складають майже 40% робочої сили (схема, яка допомагає компаніям скоротити власні витрати), сподіваючись, що це допоможе збільшити споживчі витрати.

Навіть для молодих людей, які мають стабільну роботу, підвищення заробітної плати може бути недостатнім для стимулювання споживання.

"Якщо б нам платили більше, ми, швидше за все, заощаджували б ці гроші на майбутнє, а не витрачали їх", - сказав 26-річний консультант Мікі Сарумару.

Японці будь-якого віку стали витрачати менше, найбільше падіння спостерігається серед молоді.

Домогосподарства з мешканцями у віці 25 років і старше витрачали в середньому 150,547 єн (приблизно 1330 доларів) на місяць у 2014 році, це приблизно на 30% менше, ніж п'ять років раніше. Витрати на сім'ю зменшувались з березня поточного року, знизившись на 0,4% у жовтні, за даними окремих урядових джерел.

Витрати також зменшуються на іншому кінці демографічної кривої, старі люди витрачають менше, щоб заощадити більше, на тлі побоювань, що їхніх пенсій може не вистачити у майбутньому.

"Після того, як я пішов на пенсію, я став дуже чутливим до цін", - заявив Масао Кавахара, 64-річний колишній рекламний агент, який продав свою Тойоту в цьому році і перейшов на каршерінг, щоб скоротити витрати.

На паркінг, страхування та пальне я раніше витрачав до 50,000 єн на місяць, але зараз скоротив сімейні витрати на автомобіль до 10,000 єн завдяки каршерінгу.

Для багатьох молодих японців економність стала чеснотою.

"Носіння виключно дорогого фірмового одягу, такого як Prada, це вже не круто", - каже 26-річна консультант Сарумару-сан. Вміння змішувати елементи дешевого одягу з дещо дорожчим потребує більшого відчуття смаку, і це набагато цікавіше, сказала вона.

Згідно з опитуванням Dentsu Innovation Institute, маркетингової та дослідницької компанії, більше 60% учнів середніх шкіл, студентів університетів та 20+ літніх молодих людей сказали, що вони б швидше хотіли, щоб їх вважали скромними, а не багатими та "елітарними".

Японські мілленіали використовують слово "cospa" - скорочення від "cost performance", тобто коефіцієнт корисності витрат - коли оцінюють щось від косметики до готелів.

"Cospa" - це довговічність і ціна, - каже Цукаса Міцуно, 23-річний студент, який нещодавно купив собі перший новий предмет одягу за рік - светр - у Uniqlo, мережі недорогого повсякденного одягу.

"Навіть якщо я повинен заплатити кілька тисяч єн, щоб купити щось у Uniqlo, я можу носити ці речі протягом кількох років, тому що вони мають високий показник "cospa", - сказав він.

Намагання витрачати якомога менше стало нормою для багатьох людей, вважає Томокі Іноуе, аналітик NLI Research Institute, який досліджує поведінку споживачів.

"Мінімізація витрат, але, незважаючи на це - ведення повноцінного життя - такий тип мислення вже проник в японське суспільство", - заявив Іноуе-сан.